І. Затвердження теми дослідження та написання обгрнутування



Згідно з «Положенням про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів» (п. 11) ( http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/309-99-%D0%BF/print1387009558559239) тема дисертації, індивідуальний план роботи аспіранта або докторанта після обговорення кафедрою, відділом, лабораторією затверджуються вченою радою вищого навчального закладу, наукової установи не пізніше тримісячного терміну після зарахування його до
аспірантури або докторантури.

Для затвердження теми кандидатської дисертації аспірант після консультації з науковим керівником подає на кафедру обґрунтування теми дисертації, який розглядають члени кафедри – фахівці з відповідної наукової спеціальності. За результатами виступу аспіранта щодо обґрунтування і затвердження теми, обговорення її на засіданні кафедри та висновків фахівців кафедра ухвалює відповідне рішення, яке зазначається у протоколі засідання кафедри.

Витяг з протоколу засідання кафедри (де обов'язково зазначається шифр спеціальності та прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника, його науковий ступінь, вчене звання, посада) та текст обґрунтування дисертаційного дослідження з підписами аспіранта і наукового керівника подаються на затвердження Вченої ради Інституту .

Вчений секретар (за погодженням голови Вченої ради чи заступника голови) призначає експерта з числа членів ради, який на черговому її засіданні доповідає про відповідність теми дисертаційного дослідження паспорту наукової спеціальності, актуальність досліджуваної теми, коректність визначення об’єкту, предмету, мети, завдання, відповідність наукового апарата, наукових джерел обраній темі дослідження, про наявність логіки у визначенні його змісту та структури, міру практичної та теоретичної значущості.

За умови затвердження теми дисертаційного дослідження на вченій раді Інституту аспірант подає до вченої ради Університету / Академії (не пізніше, ніж за 2 тижні до її засідання) витяг з протоколу засідання кафедри, витяг з протоколу засідання вченої ради Інституту про затвердження теми кандидатської дисертації та текст обґрунтування теми дослідження. Вчений секретар Університету за погодженням голови вченої ради або його заступника призначає експерта – фахівця за відповідним напрямом підготовки з числа членів ради. У разі позитивного висновку експерта питання вноситься до порядку денного засідання вченої ради Університету (аспірантом подається текст обґрунтування теми з підписами аспіранта, наукового керівника та експерта.

Витяг з протоколу засідання вченої ради Університету про затвердження теми кандидатської дисертації подається до відділу аспірантури і докторантури та (у разі потреби) разом з іншими документами для координації наукових досліджень до Міжвідомчої ради відповідної галузі знань.

Для затвердження теми докторської дисертації докторантом подаються на профільну кафедру (а потім – до вченої ради Інституту) текст обґрунтування теми дослідження, яке розглядають фахівці-експерти з відповідної наукової спеціальності та відомості про автора із зазначенням теми кандидатської дисертації та прізвища наукового керівника. Кафедра, вчена рада Інституту поетапно ухвалюють відповідне рішення, яке зазначається у протоколах. До вченої ради Університету подаються витяг з рішення вченої ради Інституту та текст обґрунтування теми у необхідній кількості примірників (відповідно до кількості членів вченої ради).

Докторант готує доповідь з обґрунтування обраної теми дисертаційного дослідження, з якою виступає на засіданнях кафедри, вченої ради Інституту та вченої ради Університету.

Для експертизи на всіх етапах залучаються доктори наук – фахівці з відповідної спеціальності з числа членів вченої ради Інституту і Університету відповідно. За необхідності до експертизи можуть залучатися доктори наук, які не є членами вченої ради. У разі позитивної оцінки 2 експертів питання вноситься до порядку денного засідання вченої ради Університету. За результатами виступів докторанта з обґрунтування теми дослідження, експерта-доповідача, Вчена рада Університету виносить рішення про затвердження теми докторської дисертації, витяг з якого подається до відділу аспірантури та (за необхідністю) до Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень відповідної галузі знань для узгодження теми.

 

Нижче подаємо орієнтовну структуру обґрунтування з акцентуванням на ті моменти, які викликають найбільшу складність при підготовці даного документу:

  

 

Назва профільного міністерства

Назва навчального закладу

Назва кафедри

  

 

 

 

ОБҐРУНТУВАННЯ

теми дисертаційного дослідження

 

 

на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) ……наук

зі спеціальності………………………………….

 

 

 

 

 

Аспірант / здобувач__________________________

 

 

Науковий керівник (консультант)_________________________

 

 

 

Термін навчання в аспірантурі (докторантурі):

 

«___» ________________ 20___ р.

 

 

«___» ________________ 20___ р.

 

 

 

Місто та рік

NB ! Основними критеріями обрання теми дисертаційної роботи мають бути:

  • новизна, актуальність і перспективність;

  • можливість виконувати тему в певній установі, навчальному закладі;

  • зв'язок її з конкретними планами и довгостроковими програмами;

  • теоретична важливість;

  • можливість упровадження результатів дослідження.

Теми дисертаційних досліджень мають бути пов'язані, як правило, з на­прямами основних науково-дослідних робіт наукових установ і організацій та затверджені вченими радами з одночасним призначенням наукового консуль­танта (для докторської дисертації) чи наукового керівника (для кандидатської дисертації).

В назві дисертації потрібно уникати назв, що починаються зі спів "Дослідження питання...", "Дослідження деяких шляхів...", "Деякі питання...", "Матеріали до вивчення...", "До питання.. "Проблема...", в яких не відображено достатньою мірою суті проблеми.

 

 

План

дисертаційного дослідження здобувача наукового ступеня кандидата (доктора) …………. наук кафедри ………………………

назва навчального закладу

ПІБ здобувача на тему:

«……………………………..»

за спеціальністю ……………………………………..

 

Нижче подаємо орієнтовні фрази плану дисертаційної роботи відповідно до рекомендацій ВАК України

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Розділ 1. Загально-теоретичні засади ………………….

1.1. Джерельна база та обґрунтування напрямів дослідження

1.1 . Генезис розвитку теорій, моделей і концепцій ……………….

1.2. Системний підхід у дослідженні ………………………….

1.3. Зміст …………………..

1.4 . Напрями використання зарубіжного досвіду ……………………

Висновки до розділу

 

Розділ 2. Теоретико-методологічні засади проблеми дослідження

2.1. Загальна методика та гіпотеза дослідження

2.2. Нові парадигми сучасних загроз …………………

2.3. Оцінка рівня ………………………..

2.4. Принципи та провідні завдання …………………….

Висновки до розділу

 

Розділ 3. Інституційні проблеми …………….

3.1. Теоретичне обґрунтування передумов розвитку ………….

3.2. Функціональна система ……………………

3.3. Перспективи розвитку в Україні …………………..

3.4. Теоретико-прикладне обґрунтування …………………

Висновки до розділу

 

Розділ 4. Характеристика механізму ………………

4.1. Механізм забезпечення …………..

4.2. Особливості реалізації ………………

4.3. Форми взаємодії …………….

Висновки до розділу

 

Розділ 5. Перспективи формування дієвого механізму ……

5.1. Пріоритетні напрями .

5.2. Впровадження інноваційних напрямів .

5.3. Суперечності та перспективи адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів у сфері ……………

5.4. Шляхи організаційно удосконалення ……………..

Висновки до розділу

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

НАПИСАННЯ ТА ВИДАННЯ МОНОГРАФІЇ (для докторської дисертації)

 

НАПИСАННЯ АВТОРЕФЕРАТУ ТА ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ НА РОЗШИРЕНОМУ ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ

 

 

 

Нижче наводимо основні блоки обґрунтування, які в майбутньому складають базу вступу дисертаційної роботи:

 

І. Актуальність теми і загальна характеристики проблеми

 

В даній структурній частині обґрунтування слід акцентувати увагу на найбільш значущих аспектах дослідження. Зокрема дієвим механізмом такого формату може стати цитування прийнятої на державному рівні Концепції, Програми, Стратегії тощо.

Додасть ваги також посилання на проведені соціологічні дослідження авторитетних організацій, наведення статистики тощо.

Основними фразами, які слід застосовувати в даній частині можуть слугувати наступні:

- формування стану …………….. знаходиться у площині наукового дослідження сучасних проблем інноваційного розвитку та перебуває у просторі підвищеної уваги вітчизняних і зарубіжних науковців;

- крім означеного, в Україні особливого значення набуває проблема створення сприятливого клімату для ……………………, їх цивілізований розвиток, активізація …………….., захист прав та інтересів від протиправних зазіхань. Це питання є очевидним і постійним, оскільки суттєві соціально-економічні зміни, що відбуваються в українському суспільстві останніми роками істотно впливають на відповідні суспільні відносини;

- слід зазначити, що ця проблема поки не стала предметом розгорнутих наукових досліджень, особливо щодо … ;

- сукупність визначених проблемних питань обумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її логіко-структурну побудову, мету, предмет, об’єкт і наукові завдання;

- потреба наукової розробки ……………. зумовлена:

  1. Недостатнім рівнем теоретико-методологічної розробленості даної наукової проблеми;

  2. Недосконалістю правового регулювання;

  3. Відсутністю чіткої державної політики щодо… ;

  4. Не визначені механізми сприяння ... ;

  5. Необхідністю врахування міжнародного досвіду … ;

  6. Нагальною потребою в практичному впровадженні відповідних наукових результатів.

 

Прикладна проблема, на вирішення якої спрямовується дисертаційне дослідження:

Результати дослідження можуть скласти методологічну базу для формування …………… . Крім того, очікувані результати дослідження можуть бути використані для удосконалення … .

 

Наукова проблема (для докторських дисертацій та наукове завдання для кандидатських робіт), що вирішується.

Вирішення наукової проблеми (завдання) полягає в обґрунтуванні теоретичних положень про розробку концептуальних засад …………. і розробці практичних рекомендацій з удосконалення такої практики, що забезпечує можливість … .

 

ІІ. Мета, часткові завдання, межі та методи дослідження

Зауважимо, що мета має співвідноситися з об'єктом і предметом дослідження і не формулюватися ширше за предмет.

Мета – на основі комплексного аналізу існуючої вітчизняної та зарубіжної практики, розробити науково-обґрунтовані напрями удосконалення …………… .

Для досягнення поставленої мети визначені такі часткові завдання дисертаційного дослідження :

  1. Здійснити комплексний аналіз теоретичних засад різних аспектів ……. у наукових працях вітчизняних та зарубіжних авторів.

  2. Дослідити генезис розвитку теорій, моделей і концепцій ….. .

  3. Виділити нову дослідницьку парадигму …. .

  4. Виокремити напрями використання зарубіжного досвіду …. .

  5. Узагальнити наявні і виділити нові загрози …. .

  6. Проаналізувати стан та запропонувати напрями вдосконалення … .

  7. Обґрунтувати нові критерії диференціації принципів та завдань ….

  8. Розробити модель функціональної системи державних органів у сфері …..

  9. Визначити місце та значення ….

  10. Розробити модель …..

  11. Запропонувати стратегію …..

  12. Розробити нові напрями взаємодії …..

  13. Охарактеризувати пріоритетні напрями адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів у сфері …...

  14. Обґрунтувати шляхи організаційно-правового удосконалення …. .

 

NB ! Не слід ставити завданням розробку методичних матеріалів чи рекомендацій. Варто уникати збігу у формулюванні мети і завдання дослідження.

 

Об’єкт дослідження – теоретичні засади розвитку компонентів, сегментів і структури ……. та напрями їхнього оптимального узгодження.

 

Предмет дослідження визначається у відповідності до теми роботи .

 

NB ! Варто пам’ятати, що об’єкт дослідження – це широке «поле» наукової діяльності, а предмет дослідження – це та діяльна того «поля», яку Ви маєте намір обробити та отримати плоди.

 

Гіпотеза дослідження формується на основі припущення, що отримані результати Вашого дослідження в значній мірі зможуть сприяти покращення тих чи інших суспільних відносин, вирішенню актуальної проблеми чи розв’язання чіткого наукового завдання.

 

NB ! Гіпотеза не має носити декларативний характер, містити аксіоматичні положення.

 

Межі дослідження: Дослідження буде проводитись на основі існуючої вітчизняної та зарубіжної теорії та практики …………….., судової практики, нормативно-правової бази у сфері регулювання даної діяльності, практики державних органів.

 

Методи дослідження. У процесі дослідження буде застосовуватися низка як загальнонаукових, так і спеціальних методів, кожен із яких дасть змогу вивчити окремі питання теми в певному ракурсі. Тому теоретико-методологічною основою дослідження є:

діалектичний метод наукового пізнання – для дослідження ………………….. у розвитку і взаємозв’язку з іншими суспільними відносинами, виявлення закономірностей та тенденцій становлення різних форм …………………..;

системний підхід з використанням методів порівняльного аналізу планується застосовувати у процесі розгляду результативності державної політики ………………………;

метод нормативно-логічного аналізу – для визначення нормативно-правових засад ………………, що дозволить удосконалити пропозиції до ряду нормативних актів, спрямованих на встановлення дієвого правового механізму ……………………..;

метод порівняльного аналізу – для дослідження вітчизняних та зарубіжних нормативно-правових актів, новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної правової науки, матеріалів …………. практики.

ІІІ. Очікувані результати і напрями їх практичного використання

 

Очікувані нові наукові результати:

 

  • буде уточнено поняття …………….;

  • буде визначено зміст ……………..;

  • буде запропоновано дослідницьку модель ………………;

  • буде розроблена стратегія державної політики ………;

  • будуть виокремленні нові критерії диференціації принципів та завдань ……………..;

  • буде розроблено нормативно-правовий акт, який визначить ………;

  • будуть досліджені нові форми ………………;

  • буде визначено пріоритетні напрями діяльності …..;

  • буде науково обґрунтовано стратегію … .

 

NB ! Наукова новизна має співвідноситися із метою, завданнями, гіпотезою. Вона не повинна бути у формі анотації. Наприклад, якщо пишеться про вперше визначені умови, то в дужках слід їх перелічити. Не треба писати: «вперше експериментально перевірено», оскільки експериментальна перевірка - це метод дослідження.

 

Можливі напрямки реалізації:

  • у правотворчій роботі органів державної влади та правоохоронних органів України;

  • у правозастосовній діяльності – для підвищення ефективності правового регулювання …. ;

  • у науково-дослідній сфері – як база для подальших наукових пошуків;

  • у навчальному процесі – при підготовці навчально-методичних матеріалів.

 

ІV. Логіка дослідження

 

В логіці дослідження, яка представлена схематично, відображено взаємозв’язки мети дослідження із предметом та об’єктом дисертаційної роботи. Продемонстровано напрями вирішення наукової проблеми дисертаційної роботи із зазначенням основних науково-методичних засобів їх реалізації. Також на схемі відображені основні очікувані результати дослідження.

 

ЛОГІКА ДОСЛІДЖЕННЯ

  Мета роботи 

На основі комплексного аналізу існуючої вітчизняної та зарубіжної практики, розробити науково-обґрунтовані напрями удосконалення……………

Об’єкт дослідження

Суспільні відносини, що виникають у сфері …

Предмет дослідження

Визначається відповідно до теми роботи

 Пріоритетні завдання 

  • Визначити функціональну роль процесів сутності і ролі механізмів багатоканального функціонування
  • Проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку…
  • Систематизувати теоретико-методологічні підходи та теоретичні концепції щодо…
  • Розробити механізми…. та організаційні форми…
  • Обґрунтувати концептуальні підходи щодо розробки моделі…
  • Обґрунтувати існування інституційних проблем

 Методи дослідження

Теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних літературних джерел; історико-логічний; системний підхід; структурно-функціональний підхід; компаративістський, інформаційно-аналітичні, соціологічні, анкетування, експертне опитування

 Матеріали дослідження 

  1. Нормативні та директивні документи органів державної влади;
  2. Міжнародні стандарти, аналітичні матеріали міжнародних організацій, статистика, аналітичні огляди, перспективне законодавство…

 Первинні джерела: 

NB ! Тут ми наводимо джерела за останні п’ять років, а також ті фундаментальні праці, які складуть теоретичну основу нашого дослідження. Бажано також навести дані про вже захищені дисертації в сфері нашого наукового інтересу.

Контакты

 

  •        (044) 531-53-00
    + 3 (098) 581-54-92
  • Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

О компании

В основу создания Информационного центра «Медведь» положен многолетний разносторонний диалог ученых, педагогов высшей школы, практиков разных высших учебных заведений Украины.... Подробнее

Реклама

 
Scroll to top