Методологія дослідження

 

З власного досвіду знаємо, що багато проблем виникає при написанні такого підрозділу як методологія дослідження. І хоча відповідно до рекомендацій ВАК України такого роду інформація повинна міститися в другому розділі дисертаційної роботи, значна частина науковців свідомо відходять від нього. Нижче ми надамо орієнтовні, так би мовити базові, складові такого підрозділу. Інформація є універсальною, а тому може бути використана в дослідженні за будь-якою спеціальністю.

 

Методологічні засади дослідження

 

Методологія дослідження ………………….., в широкому розумінні, включає такі концептуальні аспекти:

1. Історико–філософська концепція. Її реалізація в пізнанні …………… є необхідною відправною посилкою досягнення об’єктивності в поясненні даного історичного процесу. Розробка ефективної моделі …………….. не можливе без детального та всебічного аналізу історичного розвитку пов’язаних з нею процесів. Історичний процес завжди прив’язаний до певних умов і знаходить специфічні риси, детермінує тими чи іншими просторовими і часовими, зовнішніми та внутрішніми умовами, характером і здатністю до державного управління. Тому принцип історизму доповнюється конкретно–історичним підходом – вивченням політичних явищ і подій минулого в конкретних ситуаціях.

II. Політико–соціологічний аспект методології ……………. Його суть полягає в аналізі історії ……………… в контексті сформульованих політологічною та соціологічною наукою положень про сутність держави, її функції, про взаємини держави і суспільства у контексті різних напрямів розвитку ………….: ……………….

III. Загальнотеоретичний соціально–управлінський аспект методології дослідження …………………

…………………. – особливий вид соціального управління. Зрозуміти його еволюцію впродовж століть і закономірності розвитку можливо з урахуванням основних положень теорії соціального управління. Як теорія, ……………….. висловлює єдність загального, властивого соціальному управлінню, і особливого, характерного для діяльності …………. У нашому випадку це цілеспрямована, організуюча, координуюча та контролююча діяльність …………….., підпорядкована реалізації єдиної мети – розробка дієвих . механізмів ………………………..

IV. Основні поняття (категорії) дослідження ………………. Поняття і категорії містять узагальнення, фіксують досягнуті результати дослідження, дають можливість перейти від емпіричного опису досліджуваних явищ і процесів до теоретичного пояснення закономірностей їх розвитку. При цьому, слід констатувати, що методологічна проблема полягає у відборі понять, їх визначенні з точки зору принципу історизму. Поняття, категорії можуть слугувати інструментом історико–політичного аналізу за умови, якщо вони адекватно відображають історичні реалії політичного життя держави на тому чи іншому конкретному етапі розвитку і визначаються не поза історичної дійсності, не абстрактно, а в контексті її розвитку і досягнутого рівня пізнання. Некоректним буде визначення понять, як інструмент аналізу державного регулювання охорони репродуктивного здоров’я, на основі тих ознак, які характерні тільки для того чи іншого етапу існування держави, реалізації тієї чи іншої його управлінської функції. Визначення повинно містити ознаки держави, влади, державного управління як суспільно–політичного явища, загальні для всіх історичних типів політичних систем. Наприклад, …………………………

 

Отже, можемо констатувати, що методологія дослідження ……………… являє собою складну систему категорій, принципів, норм, цінностей, парадигм, теорій і самих методів, що забезпечує пізнавальну і практичну діяльність. З метою ефективного вирішення наукової проблеми методологія дослідження повинна враховувати способи і прийоми аналізу й оцінки управлінських ситуацій, використовувати правові та організаційні форми впливу на свідомість і поведінку людей у керованих суспільних процесах, відносинах і зв’язках. Схематично дану систему зображено на рис. 2.1.

Структура методології дослідження державного управління охороною репродуктивного здоров’я населення

Рис. 2.1. Структура методології дослідження державного управління охороною репродуктивного здоров’я населення

Джерело: розроблено за: [Методологія державного управління як галузі науки : наук. розробка / авт. кол. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. О. Краснейчук. – К. : НАДУ, 2010. – 32 с.,. с. 16].

 

Дана схема дозволяє побачити все різноманіття різновидів методології дослідження ………………. Вона може використовуватися як матриця для діагностики ступеня розвиненості реальної методології того або іншого виду діяльності у процесі формування державної політики охорони репродуктивного здоров’я. Наприклад, як матриця формування таких складових даної політики як …………….. В даний час існує значний перелік видів державно–управлінської діяльності, що слабко методологічно забезпечені. Тут слід зазначити, насамперед, аналітичну діяльність, діагностику, проектування, моделювання.

 

Серед різновидів методології важливе місце належить методології прийняття управлінських рішень, що передбачає розробку моделей прийняття державних рішень, закономірності, фактори і принципи державного регулювання охорони репродуктивного здоров’я населення. У даному ракурсі особливу увагу слід приділяти методології аналітичної діяльності ………..

Методологію дослідження ………… ми розглядаємо як транскрипцію методології як такої до специфічної сфери діяльності – ……….. Її не можна зводити тільки до методів управління, під якими маються на увазі способи і прийоми аналізу й оцінки управлінських ситуацій, використання правових і організаційних форм, впливу на свідомість і поведінку людей у керованих суспільних процесах, відносинах і зв’язках.

Кожна складова в структурі методології ………………………... Але одночасно відіграє і системоутворюючу роль. Так, принципи визначають початок діяльності, формують її загальні напрями. Категорії задають зміст використовуваних понять, відображають об’єкти і комунікацію між суб’єктами діяльності. Норми виступають у вигляді раціональних вимог до діяльності. Цінності додають особистісної і суспільної значущості державному управлінню. Парадигми забезпечують інтеграцію всіх складових методології і їх реалізацію. Теорії додають обґрунтованості, аргументованості діяльності. Нарешті, методи виступають як механізми діяльності, способи її здійснення.

Зупинимось більш детальніше на тих складових методології дослідження ………………, на яких безпосередньо базується наше дослідження. У першу чергу згадаємо вихідні начала, тобто принципи методології дослідження ………….

Основоположник детального розгляду принципів державного управління російський вчений Г.Атаманчук представляє їх наступним чином (рис. 2.2.):

Принципи державного управління

Рис. 2.2. Принципи державного управління

Джерело: Розроблено за: [Атаманчук Г.В. Теория государственного управления : курс лекций / Г.В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. 400 с, с. 167–186].

 

Безпосередньо, наше дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності, розвитку, цінності, експліцитності, системності і контролю.

Використання принципу об’єктивності полягає у тому, що впродовж усього дослідження витримана чітка позиція, яка полягає в розробці моделі ………….. Принцип розвитку, дотримання якого ми старалися визначити як пріоритетним у нашому дослідженні, передбачає збагачення науки ……….. новими ідеями, науковими концепціями, механізмами тощо. У даному контексті принцип цінності тільки доповнює принцип розвитку.

Принципи експліцитності, системності і контролю досить чітко визначили американські вчені Дж.Мангейм і Р.Річ, які обґрунтували, що експліцитність наукового дослідження полягає в тому, що всі правила для опису і вивчення реальності сформульовані в певному вигляді. Ніщо не приховується, ніщо не приймається на віру. Системність полягає в тому, що кожен зафіксований факт пов’язаний причинним зв’язком або спостерігається разом з іншими фактами. Не визнаються ніякі пояснення, придатні лише на даний випадок, не допускається ніяких відступів від методу. Контроль виявляється у тому, що аналізовані явища по можливості розглядаються з усією суворістю, припустимою в даній ситуації. Узагальнення робляться тільки після доскональної і ретельної оцінки під девізом обережності, що в більш широкому розумінні означає постійну увагу до деталей [Мангейм Дж. Политология. Методы исследования : пер. с англ. / Дж. Мангейм, Р. Рич ; предисл. А. К. Соколова. М. : Изд–во Весь Мир, 1997. – 544 с, с. 23]. Дані характеристики цих принципів у значній мірі були апробовані в нашому дослідженні.

Крім принципів, важливе методологічне значення для проведення дослідження мають функції методології дослідження …….. Досить справедливо відмітив ще радянський вчений Е. Юдін про те, що фактично будь–яка наукова теорія виконує методологічні функції, коли вона використовується за межами її власного предмета, а наукове знання в цілому відіграє роль методології по відношенню до сукупної практичної діяльності людини [Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности. Методологи­ческие проблемы современной науки / Э. Г. Юдин. М. : Наука, 1978. – 392 с, с. 44].

У зв’язку з цим можна виділити такі її функції, як: критична, критеріальна, орієнтаційна, аналітична, евристична, фінальності, інструментальна, світоглядна, техноло­гічна і прогностична. Їх коротка характеристика наведена у табл. 2.

Таблиця 2.1.

Функції методології дослідження державного управління охороною репродуктивного здоров’я населення

Назва функцій

Зміст функцій

Критична

Дала можливість критично проаналізувати сучасну державну політику у сфері охорони репродуктивного здоров’я, з метою пошуку оптимальних напрямів її удосконалення

Критеріальна

Дала можливість виробити підходи до оцінки державної політики у сфері охорони репродуктивного здоров’я, з метою визначення критеріїв такої оцінки

Орієнтаційна

Дала можливість сформувати орієнтири, конкретизувати напрями, зміст і методи державного управління у сфері охорони репродуктивного здоров’я

Аналітична

Забезпечила проведення всебічного аналізу державної політики у сфері охорони репродуктивного здоров’я з погляду її ефективності і результатив­ності

Евристична

Виступила джерелом та інструментом одержання нових наукових ідей у ході проведення дисертаційного дослідження.

Фінальності

Забезпечила результативність вирішення актуальної наукової проблеми у ході проведення дисертаційного дослідження

Інструментальна

Виступила як інструмент діяльності, що дало змогу ефективно провести експертне опитування та анкетування

Світоглядна

У значній мірі дала можливість ефективно використати практичний досвід автора у процесі роботи над дисертаційним дослідженням

Технологічна

Сприяла технологізації роботи над дисертацією, забезпечила її операціоналізацію і раціоналізацію

Прогностична

Сприяла передбаченню майбутніх ситуацій у процесі впровадження в практичну реалізацію теоретично обґрунтованих механізмів державного управління з метою покращення охорони репродуктивного здоров’я

 

Джерело: Розроблено автором

 

Проведений нами ґрунтовний аналіз наукових джерел за темою нашого дослідження, який викладений в першому розділі роботи, дав змогу нам, в першу чергу, визначити певні суперечності у здійсненні ………… (див. рис. 2.3.).

Суперечності 

Рис.2.2. Суперечності …………..

Джерело: розроблено автором

 

Виокремленні дискусійні аспекти державного ……….. дозволили нам визначити наукову проблему дисертаційної роботи, яка полягає в необхідності обґрунтування теоретико–методологічних засад щодо вдосконалення механізмів ……………., визначенні форм, методів, інструментів, принципів діяльності органів державної влади та виробленні практичних рекомендацій з формування моделі та розробки пріоритетних напрямів державної стратегії …………. з метою ………………...

Дослідження зазначеної проблеми свідчить не лише про її актуальність і гостроту, а й про багатогранність в умовах динамічних соціальних перетворень, що відбуваються в Україні. Дотримуючись обраної структури і логіки викладення стрижневих проблем, автор розглядає їх з позицій суспільної доцільності, намагаючись відкрити й дослідити нові аспекти цих явищ для їх подальшого теоретичного осягнення й практичного розв’язання.

Визначена наукова проблема, яка вирішується у роботі є комплексною проблемою .………… і включає ряд елементів, які відображені на рис. 2.3.

 Структура  наукової проблеми

 

Рис. 2.3. Структура наукової проблеми ………………………..

Джерело: розроблено автором

 

По–друге, основні результати першого розділу слугували підставою визначення системно–функціонального підходу методологічною основою дисертаційної роботи. У зв’язку з цим система ……………………. розглядається одночасно як функціонуюча (як така, що характеризується певною стійкістю) та динамічна (характеризується постійним розвитком) система. 

Таким чином, системно–функціональна методологія в ………….. – це дослідження державної політики в цілому і її окремих сфер як взаємозалежних елементів, кожен з яких діє як функція цілого. Наприклад, ……………...

Системний аналіз у державному управлінні почав використовуватися з 50–60–х рр. ХХ століття, щоб допомогти дослідникам впорядкувати опис державного управління, з’ясувати внутрішні закономірності розвитку державних структур. Ще на початку XX століття О.О.Богданов чітко визначив ідеї системного підходу, названого ним “організаційною точкою зору ”, до аналізу будь–якого явища. Він писав, що прийняти організаційну точку зору – означає вивчати будь–яку систему з погляду як відносин усіх її частин, так і відносини її як цілого із середовищем, тобто з усіма зовнішніми системами. При цьому О.О.Богданов підкреслював універсалізм законів організації систем, який виявляється в тому, що вони є єдиними для будь–яких об’єктів, що най різнорідніші явища поєднуються загальними структурними зв’язками й закономірностями [Блауберг В.К. Системный подход: предпосылки, проблемы, трудности / В.К. Блайберг, А.П. Садовский, С.С. Юдин. – М. : Знание, 1969. – 284 с., с. 71].

У теорії ……………. системний підхід не існує у вигляді суворої методологічної концепції: він виконує свої евристичні функції, ґрунтуючись на відповідних принципах, основний зміст яких полягає у відповідній орієнтації конкретних дослідників.

Системний підхід служить методологічною основою для системного аналізу – сукупності методів, що використовуються для підготовки та обґрунтування рішень з вирішення складних проблемам …………………... Центральною процедурою в системному аналізі є побудова оптимальної моделі державного управління ……………………. 

Наступним складовим системного дослідження, який знайшов своє втілення в дисертаційній роботі є структурно–функціональний аналіз. Його суть полягає у виділенні елементів соціальної взаємодії, що підлягають дослідженню, і визначенні їхнього місця і значення (функції) у системі ……………….. Саме на основі структурно–функціонального аналізу у дисертаційній роботі висувається гіпотеза дослідження, відповідно до якої розробка науково–концептуальних засад стратегії та моделі ……………….

Відповідним доповненням структурно–функціонального аналізу слугує ситуаційний підхід. У теорії ………………….. ситуаційний аналіз – це не простий набір правил, а скоріше спосіб мислення про організаційні проблеми і шляхи їх рішення. З точки зору ситуаційної концепції …………………оптимальних організаційних структур не існує. 

 

Отже, в рамках ситуаційного аналізу потрібно визначати, яка структура чи прийом управління найбільше підходить для даної конкретної ситуації. Встановлення основних видів ситуаційних змінних, особливо в сфері …………….., є найбільш важливим внеском ситуаційного аналізу в розвиток методології державного управління.

Одночасно з ситуаційним аналізом в ……. розвивається ще один методологічний підхід, використання якого також мало місце в нашому дослідженні, – синергетичний. Застосування синергетичного методу в дослідженні ……….. передбачає вивчення складних механізмів державної політики. Евристичне значення синергетики полягає в тому, що ця методологія дозволяє пояснити нестабільний характер сучасного суспільного розвитку, що досить часто негативно впливає на …………...

Основи синергетики були розроблені І.Пригожиним і І.Стенгерс, які стверджують: “Сучасна наукова картина світу зазнає радикальні зміни в сторону множинності, темпоральності та складності ... За своїм характером наш Всесвіт плюралістична, комплексна. Структури можуть зникати, але можуть і виникати. Одні процеси при існуючому рівні знань допускають опис за допомогою детермінованих рівнів, інші вимагають залучення імовірнісних міркувань” [Пригожин И. Время, хаос, квант: К решению парадокса времени / В.И. Аршинов (ред.), Ю.А. Данилов (пер.). – М. : Прогресс, 1999. – 266 с, с. 41].

З позицій синергетики різноманіття світу є важливою умовою його розвитку, тому і при аналізі державного регулювання охорони репродуктивного здоров’я населення необхідно брати до уваги все різноманіття чинників, що впливають на суспільний розвиток з різних сфер життя – економіки, екології, культури, соціальної сфери, географії, демографії, релігії тощо. Тому синергетична методологія розглядає будь–яке спрощення або зниження різноманіття як серйозні викривлення наукового дослідження, що на практиці може призвести до серйозних політичних помилок. Іншими словами, синергетичний підхід зобов’язує дослідника при вивченні …….. виходити не тільки з аналізу його внутрішніх складових, але брати до уваги складні опосередковані впливу на суспільство з боку інших, недержавних та неполітичних факторів. 

Саме синергетичний метод дозволяє ………………. відмовитися від класичних дихотомічних пар: політика – економіка, природа – культура, духовне життя суспільства – матеріальне виробництво – і прийти до нового наукового синтезу, пошуку креативних ідей розв’язання актуальних державницьких проблем у сфері …………….., що значно сприяло при розробці моделі ……………………….

Окремо слід відмітити важливе значення для обґрунтування висновків дослідження методу експертного опитування та анкетування. Основною метою проведення експертного опитування стало …………….. В ході експертного дослідження застосовувались такі допоміжні методи як інтерв’ю з представниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування, які виступили в ролі експертів та відбирались з урахуванням їхнього досвіду роботи в даній сфері. Крім того для досягнення поставленої мети та розв’язання конкретних завдань у процесі експертного опитування було використано такі методи аналізу: аналітико–описовий метод, за допомогою якого було проаналізовано статистичні матеріали з теми дослідження; метод контент–аналізу – для моніторингу найрейтинговіших регіональних ЗМІ на предмет частоти висвітлення інформації щодо ……..

Анкетування проводилось з метою соціологічного дослідження серед молоді відносно ……...

Визначена методика дослідження сприяла ефективному вирішенні наукової проблеми. Даний процес відбувався у строго визначеній формі та пройшов п’ять основних етапів (рис. 2.4). Дане дало нам можливість успішно виконати поставлені завдання щодо реалізації мети дисертаційної роботи.

Дослідження проводилося впродовж 2010 – 2013 рр. у п’ять етапів (рис. 2.4).

Схема етапності дисертаційного дослідження

Рис. 2.4. Схема етапності дисертаційного дослідження

 

Як видно з рис. 2.4, робота над дисертаційним дослідженням проводилась у п’ять основних етапів. Запропонована структуризація роботи забезпечила реалізацію принципу системності, оскільки результати, отримані на кожному етапі, стали основою не тільки наступних етапів, а й наукового обґрунтування шляхів досягнення мети і підтвердження гіпотези дослідження. 

Контакты

 

  •        (044) 531-53-00
    + 3 (098) 581-54-92
  • Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

О компании

В основу создания Информационного центра «Медведь» положен многолетний разносторонний диалог ученых, педагогов высшей школы, практиков разных высших учебных заведений Украины.... Подробнее

Реклама

 
Scroll to top