ІІІ. Практичні поради щодо технологізації оформлення дисертаційної роботи та авторефе­рату

 

У даній частині наших рекомендацій наведені поради, як технологічно оформлювати дисертацію та автореферат. Будемо виходити з того, що маємо перший варіант дисертаційної роботи - так звану «чернетку». Насамперед, доцільно проаналізувати структуру дисертаційної роботи з точки зору виключення можливих суттєвих її перекосів за обсягом розділів і підрозділів, а також на предмет порушення вимог ВАК України до її обсягу. При цьому буде у нагоді поділ розділів і підрозділів на менші за обсягом, їх скорочення, переніс частки матеріалу в інші розділи та підрозділи або у додатки. При правильному плануванні ці питання, як правило, передбачаються на початку підготовки дисертації. З урахуванням вищезазначеного необхідно почати уважно розділ за розділом вичитувати перший варіант дисертаційної роботи.

В процесі вичитки першого розділу необхідно з'ясувати, де порушується логіка та повнота викладення, де є явні прогалини, де допущено нечіткість, зверхність, що викликає сумніви у правильності різних положень і посилань, що потребує більш чіткого визначення та уточнення, що необхідно додати, від чого позбавитися, ско­ротити, перенести тощо. Після доопрацювання цього розділу доречно зробити його копію. По цій копії шляхом уважного відбору основних ідей та положень і позбав­лення несуттєвого формується чернетка висновку до першого розділу. Цю чернетку необхідно науково відредагувати, щоб отримати відповідний висновок. Аналогічна процедура повторюється для кожного наступного розділу.

Коли всі висновки до розділів сформовані, слід перейти до формування загаль­ного висновку. Для цього доцільно зібрати всі висновки по розділах в один файл та послідовно відбирати основні результати дисертаційної роботи, позбавляючись від вже непотрібного. Залишається науково відредагувати загальний висновок та подати його у стверджувальній формі. Не зайве нагадати, що у першому розділі необхідно проаналізувати науковий доробок попередників за обраною темою дослідження (до 20% основної частини роботи, що в докторських дисертаціях фактично відповідає за обсягом одному першому розділу) та визначити ті наукові проблеми або завдан­ня, що ще не отримали належного вирішення. Скоріш за все, основні результати роботи будуть отримані здобувачем в теоретичному, методологічному та науково-прикладних розділах.

Після формування загального висновку необхідно переглянути завдання до роботи та привести їх йому у відповідність. Найпростіше просто переписати їх по першим фразам підпунктів загального висновку, відредагувати та скоординувати за логікою викладу матеріалу дисертації.

Далі починається найскладніша частина «збирання» роботи - формування пунктів новизни. Краще всього це робити по загальних висновках. Уважно переглядаючи їх необхідно виділити ті наукові результати, що мають ознаки новизни. Якщо виділені таким чином положення новизни не переконливі або несуттєві, слід продовжити дисертаційне дослідження, зосередивши увагу саме на розробці нових наукових по­ложень, які можна сміливо виносити на захист. Нагадую, що доцільно починати працювати над формуванням новизни на стадії написання наукових фахових статей. Тоді «збирання» роботи стане дійсно заключним етапом роботи над текстом дисертації.

Інші особливості формування вступної частини до дисертації вже розглянуті у першій частині даної статті.

Розглянемо питання технологізації «збирання» автореферату:

  • Вступна частина, загальні висновки, наукові публікації здобувача за темою дослідження повністю переносяться в автореферат з дисертації.

  • Вступна частина доповнюється абзацом, що характеризує структуру дисертації (примітка: цього абзацу немає у дисертації).

  • У списку робіт здобувача для робіт у співавторстві стисло зазначається його осо­бистий вклад.

  • Матеріал розділів формується шляхом перенесення до авторефера­ту відповідних висновків по розділах.

  • На початку характеристики кожного розділу доцільно навести його нумерацію у структурі дисертації, назву та стисло описати його структуру шляхом надання всіх назв підрозділів.

  • Анотацію на українській мові доцільно формувати по перших фразах загальних висновків, дотримуючись встанов­лених обмежень обсягу до 0,5 аркуша. Анотацію на англійській мові слід формува­ти шляхом тотожного перекладу анотації з української мови (теж в межах 0,5 арку­ша). Анотацію на російській мові можна підготувати, відбираючи по дві - чотири перші фрази з пунктів загальних висновків та переклавши їх на російську мову (до 2,0 аркушів).

  • Якщо сформований таким чином автореферат, викладений через один інтервал шрифтом Times New Roman з розміром 14 та всіма полями 20 мм, кількістю строк на сторінці 40-44, вийшов за межі 20 сторінок, то необхідно його скоротити до цього обсягу. Найчастіше це робиться шляхом зменшення строк на сторінці до 40, скорочення тексту розділів, актуальності у вступній частині, підпунктів у загальних висновках, але без втрати їх змісту.

NB! Часто під час експертизи дисертаційних робіт робляться зауваження щодо відсутності графічного матеріалу та статистичних даних. В той же час, вони займа­ють чимало місця в авторефераті та більш за все привертають увагу експертів.

Контакты

 

  •        (044) 531-53-00
    + 3 (098) 581-54-92
  • Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

О компании

В основу создания Информационного центра «Медведь» положен многолетний разносторонний диалог ученых, педагогов высшей школы, практиков разных высших учебных заведений Украины.... Подробнее

Реклама

 
Scroll to top